Закон про викладання

У законі про середню освіту хочуть дозволити приватним школам обирати мову викладання

У проекті закону “Про загальну середню освіту” прописана можливість приватним школам обирати мову навчання, що рекомендувала Венеціанська комісія.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей під час консультації з національними громадами щодо мовної статті в законі про середню освіту, передає “Урядовий портал”.

Ми виконуємо рекомендації комісії, тому в одному з пунктів мовної статті проекту закону “Про загальну середню освіту” передбачили, що приватні школи мають право вільного вибору мови освітнього процесу. Але водночас вони повинні забезпечити оволодіння учнями державною мовою відповідно до вимог державних стандартів загальної середньої освіти.

Тобто якщо національна громада має можливість, вона може відкривати приватні школи і там грати за своїми правилами, однак виконувати стандарт щодо вивчення української мови“, – розповів Хобзей.

Він уточнив, що в новому Стандарті для початкової освіти, який скоро має затвердити Кабмін, передбачено вивчення в 1–4 класах 5 годин української мови на тиждень. Стандарти ж для базових та профільних шкіл зараз розробляють.

Зазначається, що в зустрічі брали участь представники молдовської, німецької, грецької, болгарської, гагаузької та єврейської громад.

Це була перша очна консультація МОН з національними меншинами щодо мови викладання в школах, що заплановані на лютий–березень.

Нагадаємо, лідери угорської громади відмовилась від консультацій щодо мови викладання в школах.

Окрім того, Кабмін схвалив законопроект, який має збільшити перехідний період впровадження мовної статті закону “Про освіту” до 2023 року, що рекомендувала зробити Венеціанська комісія.

Закон про викладання

28 вересня набув чинності новий закон «Про освіту», який цього понеділка підписав президент.

Закон писали понад три роки і на початку вересня він нарешті був підтриманий парламентом.

Його ухваленню передувала бурхлива дискусія в сесійній залі, деякі правки вносилися з голосу, тож певні моменти в ньому відрізняються від законопроекту, який початково пропонувало Міністерство освіти та науки.

«Українська правда. Життя» проаналізувала остаточний варіант закону і постаралася відповісти на основні питання.

У першій частині тексту – про те, що зміниться для дітей та їхніх батьків.

ТРИ ВИДИ ОСВІТИ

Перш за все, новий закон відкриває шлях до впровадження реформи «Нова українська школа», яку розробила команда міністра Лілії Гриневич. Реформа передбачає, зокрема, введення 12-річної школи.

«Про освіту» – це базовий закон, він не визначає всіх деталей того, як відбуватиметься навчальний процес, але окреслює основні принципи.

Тепер у відповідності до нього мають бути прийняті окремі закони «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту».

Закон вводить поняття «освітня послуга«, яка спрямована на досягнення очікуваних результатів навчання.

А результати навчання – це «знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів».

Також у законі з’являється поняття видів освіти – формальної, неформальної та інформальної.

Формальна — це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.

Неформальна — це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій.

Інформальна освіта (самоосвіта) передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.

«Результати навчання, здобуті шляхом неформальної та/або інформальної освіти, визнаються в системі формальної освіти в порядку, визначеному законодавством», – йдеться в законі.

Однак яким чином це буде здійснюватися, поки незрозуміло.

ТЕПЕР ОБОВ’ЯЗКОВО БУДЕ ЙТИ ДО САДОЧКА?

Ні. Новим законом передбачено, що діти старшого дошкільного віку (тобто з 5 років) обов’язково охоплюються дошкільною освітою відповідно до стандарту дошкільної освіти.

Однак батьки самостійно обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту. Можна й вдома прослідкувати, щоб дитина відповідала певному рівню.

Згідно з законом, діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють:

  • у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;
  • у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного права, у тому числі закладів освіти;
  • у сім’ї – за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти;
  • за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність;
  • за допомогою фізичних осіб — підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.
  • Законом вводиться так званий базовий компонент дошкільної освіти — державний стандарт, що містить норми і положення, які «визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті».

    Виконання вимог базового компонента дошкільної освіти є обов’язковим для всіх закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також інших форм здобуття дошкільної освіти, в тому числі домашньої.

    ХОУМСКУЛЕРІВ ТЕЖ УЗАКОНЯТЬ?

    Так. Законом визначено, що особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.

    Основні форми здобуття освіти:

  • інституційна (очна, заочна, дистанційна, мережева);
  • індивідуальна (екстернатна, сімейна, педагогічний патронаж, на робочому місці);
  • дуальна.
  • Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – це «спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти».

    «Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства», – йдеться в тексті.

    Але це законодавство, очевидно, ще не розроблено.

    Як відомо, досі хоумскулери оформлювалися переважно на екстернат, причому в державних школах для цього треба було мати певні підстави – наприклад, часті відрядження когось із батьків.

    Поки не зовсім зрозуміло, чим сімейне навчання на практиці відрізнятиметься від екстернату.

    Згідно з законом, екстернатна форма здобуття освіти — це «спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства«.

    ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВО БУДЕ ЙТИ ДО ШКОЛИ В 6 РОКІВ?

    У статті 12 закону написано так: «Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

    Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року«.

    З цього формулювання можна зробити висновок, що все ж можна буде йти до школи в 6 або 7 років.

    «Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником«, – йдеться також у законі.

    ТЕПЕР В УСІХ ШКОЛАХ ВЧИТИМУТЬСЯ 12 РОКІВ?

    Для тих, хто розпочне навчання 2018 року й пізніше, тривалість здобуття повної середньої освіти становитиме 12 років.

    Для тих, хто вже навчається, тривалість поки що не зміниться – 11 років.

    Законом передбачено такі рівні повної загальної середньої освіти:

  • початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);
  • базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас);
  • профільна середня освіта тривалістю три роки (10-12 клас).
  • Навчання учнів за програмами 12-річної середньої освіти починається:

  • для початкової освіти — з 1 вересня 2018 року;
  • для базової середньої освіти — з 1 вересня 2022 року;
  • для профільної середньої освіти — з 1 вересня 2027 року.
  • Чітко визначено, що з 1 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти усіма здобувачами освіти становить три роки.

    Однак закон вказує, що 12-річне навчання може бути введено і раніше:

    «До 2027 року запровадження освітніх програм трирічної профільної школи можливе за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, за умови наявності відповідного стандарту профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми«.

    Профільну середню освіту (з 10 по 12 клас) можна буде здобути за одним з двох спрямувань: академічним або професійним.

    Академічне передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти. Професійне ж орієнтоване на ринок праці.

    При цьому в законі вказується, що здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на здобуття освіти на інших рівнях освіти.

    Тобто якщо дитина обрала професійну профільну школу, а потім вирішила вступати до ВНЗ, вона цілком зможе це зробити.

    СКЛАДАТИ ІСПИТИ ПОТРІБНО БУДЕ Й ПІСЛЯ 4 КЛАСУ?

    Законом передбачено, що результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти (тобто після 4, 9 і 12 класу) оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

    При цьому вказується, що державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти (після 4 класу) «здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти«.

    ЩО ТАКЕ КОМПЕТЕНТНОСТІ Й НАВІЩО ВОНИ ПОТРІБНІ?

    Спочатку треба з’ясувати, навіщо взагалі діти вчаться у школі (або здобувають середню освіту іншим способом).

    На це питання в законі відповідають так: «Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності«.

    Очевидно, що для досягнення цієї мети недостатньо лише отримати знання. Тому вводиться поняття компетентностей, які мають формуватися в ході освітнього процесу:

    • вільне володіння державною мовою;
    • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
    • математична компетентність;
    • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
    • інноваційність;
    • екологічна компетентність;
    • інформаційно-комунікаційна компетентність;
    • навчання впродовж життя;
    • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
    • культурна компетентність;
    • підприємливість та фінансова грамотність;
    • інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
    • Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

    • читання з розумінням,
    • уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
    • критичне та системне мислення,
    • здатність логічно обґрунтовувати позицію,
    • творчість,
    • ініціативність,
    • вміння конструктивно керувати емоціями,
    • оцінювати ризики,
    • приймати рішення,
    • розв’язувати проблеми,
    • здатність співпрацювати з іншими людьми.
    • Як саме ці результати будуть досягатися, мають визначити стандарти освіти, навчальні програми та інші документи.

      ЯКОЮ МОВОЮ БУДУТЬ ВЧИТИ?

      Найбільш скандальна стаття 7 чітко визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

      При цьому зазначається, що «в закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу«.

      Офіційні мови ЄС – це не тільки англійська, німецька й французька, а ще й румунська, угорська, болгарська, польська, чеська, іспанська, італійська, шведська, грецька, данська, естонська, ірландська, латиська, литовська, мальтійська, нідерландська, португальська, словацька, словенська, фінська, хорватська.

      Всього 24 мови. Російської серед них, звичайно, немає.

      Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини.

      Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

      Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

      Тобто якщо дитина належить до національної меншини, у садочку й початковій школі вона може вивчати своєю мовою якусь кількість предметів (імовірно більшість).

      А з 5 класу, якщо йдеться по офіційну мову ЄС – «одну або декілька дисциплін» (що таке «декілька» – питання дискусійне). А якщо не йдеться, то лише мову й літературу своєї меншини. Російської, наприклад.

      Як саме здійснюватиметься перехід від навчання мовою нацменшини в садочку до навчання українською з 5 класу, ще має бути визначено. Можна припустити, що кількість предметів, які викладаються українською мовою, буде поступово збільшуватися.

      При цьому вказується, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності новим законом «Про освіту», з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

      ЧИ ПРАВДА, ЩО КОНКУРСНИЙ ВІДБІР ДО 1 КЛАСІВ СКАСУЮТЬ?

      Не зовсім. Конкурсного відбору до 1 класів і раніше не було в звичайних школах для дітей, які належать до їхньої території обслуговування.

      У новому законі йдеться, що «право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти«.

      Згідно з законом, зарахування учнів до ліцеїв (з 10 класу), приватних закладів загальної середньої освіти і закладів спеціалізованої освіти дозволяється проводити на конкурсних засадах.

      «Зарахування учнів до інших закладів загальної середньої освіти дозволяється на конкурсних засадах лише у випадках, якщо кількість поданих заяв на відповідний рівень загальної середньої освіти перевищує спроможність цього закладу.

      Право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи«, – йдеться у тексті.

      Разом з тим, закон чітко вказує, що наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не може перевищувати 30 учнів. А зараз, як відомо, ця цифра часто більша навіть у школах, які проводять конкурсний відбір, особливо в Києві.

      Тому в популярних школах, куди хоче потрапити велика кількість дітей, конкурси так само можуть проводитися. Але, напевно, не для тих дітей, які належать до території обслуговування, бо їм гарантується право там навчатися.

      ЧИ ПРАВДА, ЩО БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІЛ?

      Новим законом справді не передбачено спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням певних предметів з 1 класу.

      Здобуття загальної середньої освіти забезпечують:

    • початкова школа — заклад освіти I ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує початкову освіту (1-4 клас);
    • гімназія — заклад середньої освіти II ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує базову середню освіту (5-9 клас);
    • ліцей — заклад середньої освіти III ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує профільну середню освіту (10-12 клас).
    • У системі спеціалізованої освіти здобуття загальної середньої освіти забезпечують:

    • спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) — заклад спеціалізованої освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів мистецького профілю;
    • школа-інтернат (ліцей-інтернат) спортивного профілю — заклад спеціалізованої освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);
    • професійний коледж (коледж) спортивного профілю — заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);
    • професійний коледж (коледж) культурологічного або мистецького спрямування — заклад спеціалізованої освіти, який забезпечує здобуття професійної мистецької освіти;
    • військовий (військово-морський) ліцей, ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою — заклад спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ або III ступенів військового профілю для дітей з 13 років;
    • науковий ліцей, науковий ліцей-інтернат — заклад спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ або ІІІ ступеня наукового профілю.
    • Крім того, для здобуття повної загальної середньої освіти дітьми певних категорій передбачені такі заклади освіти:

    • спеціальна школа — заклад загальної середньої освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку;
    • санаторна школа — заклад загальної середньої освіти з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;
    • школа соціальної реабілітації — заклад загальної середньої освіти для дітей, які відповідно до рішення суду потребують особливих умов виховання;
    • навчально-реабілітаційний центр — заклад загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку.
    • В законі зазначається також, що здобуття загальної середньої освіти можуть забезпечувати заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, зокрема міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати), що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

      ЧИ ПРАВДА, ЩО ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ БУДУТЬ НАВЧАТИСЯ РАЗОМ З УСІМА?

      Так, законом впроваджується інклюзивна освіта.

      «Заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку«, – йдеться у тексті.

      Щоб допомогти таким дітям у навчанні, до штату закладу освіти вводиться посада асистента вчителя.

      Діти з особливими освітніми потребами навчаються за індивідуальною програмою розвитку з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей.

      Особи з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями забезпечуються у закладах освіти допоміжними засобами для навчання.

      Вказується також, що будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами.

      Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають утворити інклюзивно-ресурсні центри з метою забезпечення реалізації права на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

      ХАРЧУВАННЯ В ШКОЛАХ СТАНЕ ПЛАТНИМ?

      Як відомо, зараз у державних школах сніданок безкоштовний, а платити потрібно тільки за обід, якщо дитина лишається на групу продовженого дня.

      У новому законі «Про освіту» вказано, що безоплатним гарячим харчуванням забезпечують лише:

      «Дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти«.

      Також безоплатне харчування може буде введене для осіб інших категорій, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування.

      ЧИ СТАНЕ ДЕШЕВШИМ НАВЧАННЯ В ПРИВАТНИХ ШКОЛАХ?

      Так, але не суттєво.

      З 1 січня 2019 року законом справді вводиться принцип «гроші ходять за дитиною».

      «Держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному чи корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту, та в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України«, – йдеться в тексті закону.

      Як повідомляє сайт «Нова українська школа», зараз держава виділяє на навчання кожного учня близько 10 тисяч гривень на рік, а для дітей з особливими потребами – близько 25 тисяч.

      Якщо поділити цю суму на 9 місяців навчання, то на місяць держава платитиме приватній школі за одного учня трохи більше тисячі гривень.

      Враховуючи те, що навчання в приватних школах Києва іноді коштує до тисячі доларів на місяць, економія не завжди буде суттєвою.

      І, звичайно, йдеться не про альтернативні (так звані «сімейні») школи, а лише про ті, які мають ліцензію на проведення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

      ЯК НАВЧАТИМУТЬСЯ ДІТИ В СЕЛІ?

      Закон передбачає створення освітнього округу та опорного закладу освіти.

      Освітній округ — це сукупність закладів освіти (їхніх філій), у тому числі закладів позашкільної освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, що забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території.

      Опорний заклад освіти — це заклад загальної середньої освіти, що має зручне розташування для підвезення дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу та спроможний забезпечувати на належному рівні здобуття профільної освіти.

      Читай також:

      При цьому учні, які проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.

      Оскільки до опорної школи багатьом дітям із навколишніх сіл доведеться їхати в інші населені пункти, законом передбачено створення так званих філій закладу освіти, які не є окремими юридичними особами.

      У філіях можна буде здобути не лише початкову, але й базову середню освіту (до 9 класу включно).

      «Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи«, – зазначено в законі.

      При цьому, якщо в селі мало дітей певного віку, у початковій школі дозволяється створювати різновікові класи:

      «Початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть бути об’єднані в один або в різні класи (групи).

      Освітній процес у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти«.

      У другій частині статті читайте про те, які зміни передбачає остаточний варіант закону «Про освіту» для вчителів та директорів навчальних закладів.

      Катерина Тищенко, УП

      Стаття 48. Мова викладання у вищих навчальних закладах

      Про вищу освіту

      • перевірено сьогодні
      • закон від 13.03.2016
      • вступив у чинність 01.07.2014
      • Ст. 48 Про вищу освіту в останній чинній редакції від 1 липня 2014 року.

        Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

        Розділ IX. Організація освітнього процесу

        Стаття 48. Мова викладання у вищих навчальних закладах

        1. Мовою викладання у вищих навчальних закладах є державна мова.

        2. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності вищий навчальний заклад має право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.

        Для викладання навчальних дисциплін іноземною мовою вищі навчальні заклади утворюють окремі групи для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, або розробляють індивідуальні програми. При цьому вищі навчальні заклади забезпечують вивчення такими особами державної мови як окремої навчальної дисципліни. Перелік іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисциплін, визначається вищим навчальним закладом.

        3. Вищі навчальні заклади або їхні структурні підрозділи, утворені на території України іноземними державами, а також вищі навчальні заклади України приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни.

        4. За бажанням здобувачів вищої освіти вищий навчальний заклад створює можливості для вивчення ними мови національної меншини в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.

        Новий освітній закон: чи зникнуть в Україні російськомовні школи

        Російську мову називають рідною 14 відсотків українців. Її присутність у школах одні вважають об’єктивною реальністю, інші — радянською інерцією. За новим освітнім законом вчитися нею незабаром в Україні може стати ніде.

        Згідно з новим законом про освіту, з 5-го класу російська зможе бути лише одним із предметів у всіх українських школах

        Новий закон про освіту, який Верховна Рада прийняла минулого тижня, вже спричинив гострі критичні заяви офіційних Будапешта, Бухареста та Москви. У статті 7 цього закону йдеться про те, що навчатися мовою національних меншин в українських середніх школах можна буде лише з першого по четвертий клас. А вже з п’ятого класу викладання в усіх школах України, згідно з законом, має вестися лише українською, а мова національної меншини може викладатися лише як один із предметів.

        Якщо закон у чинній редакції підпише президент Петро Порошенко, сотні шкіл в Україні, де сьогодні навчання з першого по 11 клас ведеться іншою мовою, з 2020 року формально припинять своє існування, переорієнтувавшись на викладання українською. Це передусім торкнеться шкіл із російською мовою навчання, яких серед таких навчальних закладів найбільше.

        Мова освіти — лише державна?

        Згідно з інформацією, наданою DW в українському міністерстві освіти, у 2016-2017 навчальному році в країні функціонувала 581 державна школа з російською мовою навчання з 227 тисячами учнів. При цьому загальна кількість дітей шкільного віку по всій країні становила близько 3,8 мільйона. Найбільше російськомовних середніх навчальних закладів працює у Харківській (115), Одеській (111), Дніпропетровській (105), Запорізькій (79), Донецькій (58), Луганській (38) і Херсонській (27) областях. Натомість у Києві таких шкіл лише вісім.

        Прийнятий Верховною Радою закон про освіту в новій редакції ще має підписати президент України Петро Порошенко

        Згідно з даними опитування, оприлюднених Центром імені Разумкова у квітні 2017 року, рідною російську мову вважають 14 відсотків населення України. Тим не менш, співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда, який брав участь у підготовці нового закону про освіту, називає навіть ту незначну кількість школярів, які навчаються в Україні російською мовою, «аномально високою». Проблемою, за його словами, є не стільки те, що «діти вчаться російською мовою, скільки те, що вони не вчать української». «Випускники російських шкіл, складаючи обов’язкове зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з української мови і вступаючи до вишів, опиняються в гірших конкурентних умовах», — аргументує Тарас Шамайда. Він запевняє, що під час підготовки закону про освіту, зокрема його мовної статті, була врахована практика європейських країн щодо мов національних меншин.

        Російська мова — в тренді

        Тим часом російські школи Києва на недобір учнів не скаржаться. Хоча, обираючи таку школу, батьки нерідко керуються передусім близькістю до місця проживання і хорошою репутацією навчального закладу. Киянка Олена Буденко, яка цього року відвела свою доньку до першого класу 153-ї гімназії імені Пушкіна в українській столиці, розповіла DW, що обрала саме цю школу не через російську мову викладання, а через те, що вона має «давню шістдесятирічну історію, традиції і чудовий педагогічний колектив». Олена не вважає, що її донька, навчаючись у російськомовній школі, не знатиме української: «У школі вивчають українську мову як предмет, тому вона не буде їй чужа». Потрапити до гімназії імені Пушкіна не так просто. Як повідомляється на її сайті, цього року на 56 місць у двох перших класах школи було подано 218 заяв від батьків.

        На сьогодні російська мова часто вивчається у школах України також як друга іноземна, викладання якої запроваджується з 5-го класу, і як факультативний предмет. У 2016 році вона була на другому місці за популярністю серед мов, які українські школярі вивчали як другу іноземну. Перше місце посіла англійська, а третє — німецька. Проте саме цей варіант вивчення російської стає причиною мовних скандалів, які дедалі частіше спалахують у соціальних мережах.

        У початковій школі за новим законом про освіту зможуть і надалі викладати мовами нацменшин

        Тільки за згодою батьків

        У Міносвіти пояснюють, що керівництво школи має узгоджувати з батьками дітей внесення російської мови як другої іноземної до навчальних планів. Проте часто школи, які не мають достатньо фахівців з інших іноземних мов, окрім російської, вносять її до навчальних планів без відома батьків або ж запроваджують її вивчення як факультатив.

        Сьогодні, 5 вересня, Верховна Рада України прийняла Закону про освіту (№3491-д) у другому читанні та в цілому, у якому зокрема йдеться по мову освіти. “За” проголосували 255 народних депутатів. “Проти” голосували свободівці і “Опозиційний блок”.

        Стаття 7 закону передбачає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

        Згідно з стенограмою, повний текст статті закону такий:

        Стаття 7. Мова освіти

        1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

        Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах.
        Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної освіти і загальної середньої освіти першого ступеня поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою, що створюються відповідно до законодавства, і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

        Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд з державною мовою, що створюються відповідно до законодавства, і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

        Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідного корінного народу чи відповідної національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

        Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.

        2. Закладами освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови, зокрема, у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

        Особам, які належать до корінних народів, національних меншин, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.

        3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.

        4. У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

        5. За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, національної меншини як дисципліни.

        6. Держава сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, у яких здійснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова.

        7. Особливості використання мов в окремих видах та рівнях освіти визначаються спеціальними законами.

        Нагадаємо, згідно з чинним законом “Про засади державної мовної політики” (закон Ківалова-Колесніченка),”вільний вибір мови навчання є невід’ємним правом громадян України, яке реалізується в рамках цього Закону, за умови обов’язкового вивчення державної мови в обсязі, достатньому для інтеграції в українське суспільство”, а також “громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин”.

        Закон «Про освіту» набрав чинності

        В Україні 28 вересня набрав чинності закон «Про освіту», який передбачає 12-річну освіту в школі та підвищення ролі української мови в освіті. Цей закон офіційно опубліковано у виданні Верховної Ради «Голос України» 27 вересня.

        Згідно з перехідними положеннями до закону, ухваленого Верховною Радою 5 вересня, він набирає чинності наступного дня після публікації, крім деяких положень. Закон визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами – державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського союзу.

        Особам, які належать до національних меншин, гарантується право навчання рідною мовою разом з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладів дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які розпочали навчання в школі до 2018 року, продовжують здобувати освіту за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

        Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич 27 вересня заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

        25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту». Він також закликав МЗС і Міністерство освіти провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи.

        Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні, і за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через підписання закону про освіту, із критикою закону також виступили Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Польща і Росія.

        Закон передбачає, що мовою викладання у перших чотирьох класах може бути мова меншин. Тим не менш, до п’ятого класу не більше від двох предметів можуть викладати будь-якою мовою ЄС. Це виключає російську мову, але включає угорську, польську чи румунську. Закон передбачає дворічний період переходу, перш ніж він набере чинності повністю у 2020 році.

        Гриневич: мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено

        Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявляє, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

        «Ця стаття буде уточнена і для реалізації прописана в законі про загальну середню освіту, спеціальному законі, проект якого ми готуємо на виконання закону «Про освіту», а також в освітніх стандартах і навчальних планах», – сказала вона після зустрічі з міністром національної освіти Румунії Лівіу Мар’яном Попом у Києві.

        Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику і в Україні, і за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через підписання закону про освіту. Влада Закарпатської області, де найчисельнішою національною меншиною є угорці, закликала президента Петра Порошенка ветувати закон про освіту і повернути його у Верховну Раду з правками. Як повідомило агентство «Українські новини» з посиланням на відповідь МЗС України, із критикою закону також виступили Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Польща і Росія.

        Закон передбачає, що мовою викладання у перших чотирьох класах може бути мова меншин. Тим не менш, до п’ятого класу, не більше двох предметів можуть викладати будь-якою мовою ЄС. Це виключає російську мову, але включає угорську, польську та румунську. Закон передбачає дворічний період переходу, перш ніж він набуде чинності у 2020 році.

        Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошує, що законодавство не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначає, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додає, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні.

        Закон також передбачає виділення 7 відсотків від ВВП на освіту. Згідно із його положеннями, час навчання у школі повинен становити 12 років. Школи та вчителі мають отримати більшу автономію у підготовці навчального плану, ніж раніше, а зарплати вчителям мають стати вищими. Закон передбачає, що освіта більше пов’язана із розумінням та практичними навичками, а не з запам’ятовуванням матеріалу.

        Смотрите так же:

        • Закон от 08102018 Неуплата налогов с организации Блог Неуплата налогов с организации Ответственность за неуплату и неполную уплату налогов (сборов) Налоговое правонарушение — это виновно совершенное в нарушение законодательства о налогах и сборах действие (или бездействие) лица, за которое налоговым законодательством предусмотрена ответственность […]
        • Правила подфт для нпф Обновление и разработка правил внутреннего контроля по ПОД/ФТ Обновление и разработка правил внутреннего контроля по ПОД/ФТ 06.01.2017 13:44 Обновление и разработка правил внутреннего контроля по ПОД/ФТ – не пустое занятие, а обязанность организаций и предпринимателей Если Вы ищите услуги по разработке правил внутреннего контроля, то […]
        • Правила движение по воде Урок математики в 5-м классе по теме "Задачи на движение по реке" Разделы: Математика Тема: Задачи на движение по реке. Цели: обобщить и систематизировать знания по теме «Задачи на движение по реке»; проверить знание теоретического материала, умение решать задачи арифметическим способом; развивать кругозор, мышление, внимание, […]
        • Закон о пенсии 2000 года Пенсионный возраст в России. Досье 14 июня Медведев объявил, что предлагается поэтапно повысить пенсионный возраст до 65 лет для мужчин и 63 для женщин ТАСС-ДОСЬЕ. 14 июня 2018 года премьер-министр РФ Дмитрий Медведев объявил, что правительство предлагает поэтапно повысить пенсионный возраст до 65 лет для мужчин и 63 для женщин. […]
        • Состав и полномочия областного суда Мы зарегистрировали подозрительный трафик, исходящий из вашей сети. С помощью этой страницы мы сможем определить, что запросы отправляете именно вы, а не робот. Почему это могло произойти? Источником запросов может служить вредоносное ПО, подключаемые модули браузера или скрипт, настроенный на автоматических рассылку запросов. Если вы […]
        • Сколько часов работают несовершеннолетние дети Трудовой кодекс РФ о применении труда несовершеннолетних. Справка Сейчас проблем с трудоустройством у школьников и студентов стало меньше. Наряду со специализированными центрами для молодежи, они могут обратиться и в крупные кадровые агентства. Несовершеннолетние ‑ особая социальная группа; применению из труда в Трудовом кодексе РФ […]