Пунктограма правила

Оглавление:

Пунктограма правила

«Пунктограма – це пунктуаційне оформлення речення в цілому або окремих його частин. Це оформлення може бути здійснено й одним і різними розділовими знаками, а місце їх і сам знак визначають пунктуаційним правилом». Наприклад, одна пунктограма оформляє кінець речення, об’єднуючи різні розділові знаки (крапка, знак оклику, знак питання та ін.), бо існує загальне правило, за яким одне речення відділяють від другого. Проте ця пунктограма має різновиди, адже кожний розділовий знак у кінці речення виконує ще й свою особливу функцію і має специфічне правило для вживання його.

Пунктограма може мати і свої варіанти. Наприклад, різновид пунктограми «кома при однорідних членах речення» (пунктограма в цьому випадку: «Розділові знаки в реченнях з однорідними членами») має варіанти: кома між однорідними членами, пов’язаними протиставними сполучниками, повторюваними, єднальними та розділовими, і т. ін. Кожний варіант пунктограми також має своє пунктуаційне правило.

Таким чином, специфіка пунктограми, її різновидів і варіантів зумовлює методику закріплення пунктуації.

Важливим прийомом навчання пунктуації є зіставлення, в процесі якого яскравіше виявляється специфіка вживання кожного розділового знака, яка й відбивається у формулюванні пунктуаційного правила.

Прийом алгоритмізації слід також використовувати в процесі вивчення пунктуації. «Шляхом виконання системи розумових операцій учні глибоко усвідомлюють сутність пунктуаційних правил і вироблюють уміння застосовувати їх на практиці.

Цінність цього прийому перш за все в тому, що він вчить аналізувати мовні явища, а потім, встановлюючи залежність одного явища від іншого, в процесі логічних роздумів, приходити до висновку, де і який саме розділовий знак треба ставити».

Наприклад, для застосування розділових знаків при однорідних членах речення можна скористуватися таким алгоритмом:

1. Знайти в реченні однорідні члени.

2. Визначити, як вони поєднані: сполучниками чи без сполучників.

3. Якими сполучниками: єднальними, розділовими, протиставними, подвійними, одиночними чи повторюваними.

Види вправ з пунктуації

Оволодіння пунктуаціє передбачає свідоме засвоєння пунктуаційного правила на основі знання понять, що входять до його складу, і вироблення навичок вільного й гнучкого застосування правил на практиці. Звідси й випливає велика роль тренувальних вправ для засвоєння пунктуації. Учитель має знати всю систему тренувальних вправ і володіти методикою проведення їх. У методиці викладання пунктуації української мови на сьогодні склалася така система тренувальних вправ: пунктуаційний розбір, списування, диктанти, самостійне складання речень, відшукування речень у визначних текстах, складання речень за опорними словами чи словосполученнями, стилістичні вправи на зміну одних синтаксичних конструкцій іншими і ін.

«Пунктуаційний розбір передбачає пояснення вживання розділових знаків, обґрунтування того, чому, на основі якого правила поставлено на певному місці той чи інший розділовий знак. Значення пунктуаційного розбору в тому, що він сприяє глибшому усвідомленню і засвоєнню пунктуаційних правил, виробляє навички застосування правил на практиці».

«Пунктуаційний розбір може бути загальний і тематичний. Загальний передбачає з’ясування вживання всіх розділових знаків у реченні. Під час проведення тематичного пунктуаційного розбору пояснюють тільки ті розділові знаки, що ставлять за певним правилом чи правилами. Тематичний розбір проводиться після вивчення будь-якого пунктуаційного правила в процесі безпосереднього закріплення. Загальний пунктуаційний розбір проводиться як підсумкова, узагальнююча форма роботи».

«Пунктуаційний розбір практикується як окремий вид тренувальних вправ, але він може супроводжувати й інші види їх: списування, навчальні диктанти тощо. Наприклад, проводячи пояснювальний диктант, вчитель не тільки перевіряє розстановку розділових знаків, а й пояснює їх уживання. Залежно від основ пунктуації пунктуаційний розбір має різновиди».

Розділові знаки в кінці речення слід пояснювати, спираючись на особливості змісту синтаксичної конструкції, з урахуванням поділу їх за метою висловлення. У зв’язку з пунктуаційним розбором варто пояснювати й ритмомелодику речень, що і буде однією з форм реалізації зв’язку у вивченні пунктуації з виробленням навичок виразного читання.

Якщо розстановка розділових знаків базується на граматичній основі, то в цьому випадку пунктуаційний розбір тісно пов’язаний з синтаксичним, а отже, можна визначити синтаксичні ознаки, які потрібні для пояснення розділових знаків. Це, власне, синтаксично-пунктуаційний розбір.

Наприклад, пояснення розділових знаків у реченнях, ускладнених однорідними членами, проводять за такою схемою:

1) охарактеризувати будову речення;

2) знайти однорідні члени;

3) визначити, як пов’язані однорідні члени речення (без сполучників, за допомогою сполучників, яких і в який спосіб);

4) чи є узагальнююче слово, його місце і спосіб вираження;

5) якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, то встановити, чи закінчується речення однорідними членами;

6) пояснити розділові знаки в реченні з однорідними членами, враховуючи всі виявлені граматичні ознаки. Речення Високе вогнище заливає тремтливим червоним світлом велику галявину, порослу травою і присохлим уже лісовим зіллям: папороттю, конвалією, деревієм (В. Козаченко) слід аналізувати так: речення просте, ускладнене двома рядами однорідних членів; однорідні члени речення порослу травою і присохлим уже лісовим зіллям поширені, вони пов’язані єднальним неповторюваним сполучником і, а тому розділовими знаками не відділяються; другий ряд однорідних членів (додатків) – папороттю, конвалією, деревієм – мають при собі узагальнюючі слова лісовим зіллям, виражені сполученням іменника з прикметником, які стоять перед однорідними членами. Речення закінчується однорідними членами речення, тому після узагальнюючого слова стоїть двокрапка, а однорідні члени відділяються комами бо між ними безсполучниковий зв’язок.

Це розбір частковий, тематичний. Повний, загальний розбір передбачає пояснення і всіх інших розділових знаків: коми перед відокремленим дієприкметниковим зворотом, крапки в кінці речення.

Пояснення розділових знаків у безсполучникових складних реченнях проводиться з урахуванням поділу їх на складові частини і встановлення логічних відношень між цими частинами. Схема їх аналізу така: 1) речення безсполучникове; 2) з яких частин – простих речень – складаються, визначити їх межі; 3) встановити логічні відношення між простими реченнями; 4) пояснити розділові знаки на межі складних речень, виходячи з наявних відношень.

Речення За колгосп дбатимеш – хліб завжди матимеш (Народна творчість) складне, безсполучникове, складається з двох частин: за колгосп дбатимеш і хліб завжди матимеш, між якими причинно-наслідковий зв’язок; на межі частин у цьому випадку ставиться тире.

ВСТУПЛЕНИЕ. УГЛУБЛЕНИЕ И СИСТЕМАТИЗАЦИЯ ВАЖНЕЙШИХ СВЕДЕНИЙ ПО СИНТАКСИСУ И ПУНКТУАЦИИ

ОСНОВНЫЕ ПУНКТОГРАМИ В ПРОСТОМ И СЛОЖНОМ ПРЕДЛОЖЕНИЯХ, В ПРЕДЛОЖЕНИЯХ С ПРЯМОЙ РЕЧЬЮ И ДИАЛОГЕ.

СПОСОБЫ ЦИТИРОВАНИЯ. ПУНКТУАЦИОННЫЙ АНАЛИЗ

Цель: повторить основные пунктограми в простом и сложном предложениях, в предложениях с прямой речью и диалоге; совершенствовать пунктуационные умения учащихся; мовленнєво-коммуникативного дидактического материала воспитывать у школьников любовь к родному языку.

Внутри-предметные связи: стилистика (стилистический синтаксис).

Межпредметные связи: литература (выразительное чтение поэтического (текст).

Тип урока: урок систематизации и обобщение изученного и развития практических умений.

► Объединитесь в три команды — «Простое предложение», «Сложное предложение», «Прямая речь». Сформулируйте правила употребления основных знаков препинания в простом предложении, сложном предложении и при прямой языке.

Каждое правило оценивается 1 баллом. Побеждает команда, которая даст больше всего правильных ответов.

II. Процессуально-деятельностный этап

► Дополните пословицы и поговорки, используя материал из справки. Объясните постановку знаков препинания в приведенных сложных предложениях. Как влияет интонация предложение на его знаки препинания? Определите типы сложных предложений. Сделайте вывод, для каких жанров художественной литературы свойственны эти синтаксические конструкции.

1. Баба с воза — . 2. езжай тихо — обминеш беда. 3. Жизнь как солома: . 4. От гнева стареешь, . 5. Всякий умный по-своему: . 6. Чем умный стыдится, . 7. Говорил Наум: .

Справка: не пройдешь, ноги не уколов; а от смеха молодієш; тем глупый превозносится; кобыле легче; обминеш бедствие; сначала один, а потом второй; возьми на ум.

► Прочитайте выразительно, расставьте знаки препинания, объясните их употребление. Какой поэтический отрывок не является сложным предложением?

1. И снился сон мне как будто

Где-то в холодной чужбине

Некий изгнанник горько плачет

И завидует мертвому мне.

2. Играть словом судьбой играть.

Разные у него бывают мастера.

Можно слово приучить на бровях стоять

Или кататься плескавчиком с горы.

3. Волошко загадко большая.

В тебе есть вечная тайна

Ты одновременно и скромно дикая

И непостижимо волшебная.

4. По рекам озерам багнах

Вечный шум вечный пение

Крик гусей уток и цапель

Крик чаек и журавлей.

► Прослушайте предложения, объясните в них пунктограми. Запишите под диктовку.

1. Буди уже, ясное солнце, насекомое, деревья, травы — все буди от сна (М. Самойленко). 2. Нелегко стать человеком, честное слово Дарвина (В. Слапчук). 3. Замечательные дни кончаются октябрьские, кажется, сумму и не может быть. (М. Горняк). 4. Уже день кажется седым и бессильным, и домліває в зарослях река. (В. Симоненко). 5. Где конь ощипывает отаву и звонят путы на его ногах (В. Сосюра). 6. Ласточки летают низко — то уже дождь и буря близко (М. Щербак). 7. На долинке стало темнее: здесь поднимался на лапы туман. (М. Стельмах). 8. Я люблю ехать на поле тогда, как нивы зеленеют и волнуются зелеными волнами; когда отяжелевшие колосья веслами об голову, об уши; когда нивы поцяцьковані синими васильками и красными куполами (И. Нечуй-Левицкий). 9. Спросила смерть у мудреца: «Какой хочешь смерти?». А он говорит: «Я бы хотел за книгой умереть». Спросила смерть у солдата: «А ты бы хотел?». А он: «Геройски в бою наложить головой!». Спросила у влюбленных, что стрела среди ночи. «А мы,- говорят они ей,- никакой Не хочем» (С. Тельнюк).

► Выполните пунктуационный анализ предложения, используя приведенную последовательность и образец анализа.

Порядок пунктуационных анализа

1. Записать предложения, подчеркнуть пунктограму.

2. Кратко сформулировать пунктуаційне правило и записать его (для того чтобы сформулировать правило, необходимо выполнить характерные аналитико-графические работы — определить главные члены предложения и подчеркнуть их, обособленные или однородные члены предложения).

3. Начертить графическую схему предложения, обозначив в ней условия постановки (или отсутствия) разделительного знака.

Примечание: если в предложении несколько пунктограмм, то каждую нумеруют и анализируют отдельно.

Образец анализа пунктуационных сложного предложения

1. Еще на подходе к родному дому Николай калину, 1 что пышно под окнами,2 .3

2. 1 пунктограма — запятая между частями складнопідрядного предложения.

2 пунктограма — обособленное обстоятельство, выраженная дієприслівниковим оборотом,

3 пунктограма — точка в конце предложения.

Образец анализа пунктуационных предложения с прямой речью

1. « 1Его простое и искреннее слово обізвалося в каждом сердце,2 его идеи сразу заполонили тысячи сторонников».1 напишет Панас Мирный о Тарасе Шевченко в зрелом возрасте.3

2. 1 пунктограма — знаки препинания при прямой речи.

2 пунктограма — запятая между частями бессоюзного сложного предложения.

3. 1 пунктограма:

Предложения для разбора

1. Дмитер хитер: сам съел курицу, а сказал, что полетела (Народное творчество). 2. Ничего дороже нет, чем родной край — на том свет стоит (Б. Степанюк). 3. Жизнь течет, словно сухой песок: недавно утро было — наступила ночка (Г. Дубович). 4. На свете немало законов, я напомню один: чтобы море не сохли, нужно много капель (В. Симоненко). 5. Пыльный, помятый, сморенный стоял витязь на распутье, уперев копья в камень исписан: «Рабы в тенетах страха не имеют выбора» (М. Горбаль). 6. «Так было бы лучше,- промямлил он,- и позор бы стоила меньше» (Марко Вовчок). 7. Льется песня, как из свежей раны: «Червону руту не ищи вечерами. » (А. Коваль).

III . Контрольно-рефлексивный этап

► Продолжите предложения. Начертите схемы, определите виды придаточных предложений.

1. Я счастлив, потому что.

3. Чтобы достичь цели, нужно.

IV. Домашнее задание

► Сделать пунктуационный анализ предложений.

1. Не знаю, чем накормить душу: я развернул книжку, и в ней столько слащавости, что липнут к пальцам страницы, потом я посмотрел кино, и в нем столько грязи, что захотелось сходить в баню, а послушал музыку — она оказалась совсем неперетравною. (С журнала). 2. Пирогову принадлежат слова: «Мы все знаем, что надо уважать старость. но не все знают, что и молодость нужно уважать. » (С календаря).

безсполучникові складні речення — це такі речення, предикативні частини яких об’єднуються в одне ціле тільки інтонацією, без сполучників і сполучних слів.

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між предикативними частинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

1. Кома ставиться між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов’язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи спільність дій: Засвітить місяць, засяють зорі, Земля потоне в сріблястім морі (Олесь).

2. Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну змістову самостійність або значно поширені й уже мають у своєму складі розділові знаки, між ними ставиться крапка з комою: В грудях жвавість росте; думка кличе вперед; знов я повен надії і віри (Граб.); Од зеленого берега ніби повіяло холодком; холодок ніби лащився до лиця, милував його, влив в тіло розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість (Н.-Лев.).

3. Двокрапка у безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої: Знаю я: моє ім ‘я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (Сос); Ідеш: волошки у житах, березка в’ється по стеблині (Олесь);

б) якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться у першій (між частинами можна вставити сполучник тому що): Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило (Мак.).

4. Тире в безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо зміст предикативних частин зіставляється або протиставляється: Думав, доля зустрінеться — спіткалося горе (Шевч.);

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Лише, бувало, розплющиш очі — ласкавий світ б’є в вікно, в шибку зазирає веселий поранок, озивається лагідний материн голос (Горл,);

в) якщо у першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія у другій частині: Я входжу в ліс — трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Кост.); У товаристві лад -усяк тому радіє (Гл.);

г) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йшлося у першій: Вдаримо гучно ми в дзвони- всесвіт обійде луна (Чум.);

ґ) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно — заспівали скрипки (Тич.).

Вправа 197. Напишіть акт списання (зняття з балансу) такого малоцінного інвентарю: 1) шашок 5 (п’ять) комплектів; 2) шахів 2 (два) комплекти; 3) доміно 4 (чотири) комплекти; 4) м’яч баскетбольний 1 (один); 5) м’яч футбольний 1 (один); 6) настільний теніс 1 (один) комплект.

Вправа 198. Відредагуйте поданий акт; напишіть його за всіма правилами складання актів.

Дев’ятнадцятого березня дві тисячі четвертого року складено цей акт комісією в складі вчителя трудового навчання С. К. Маруди, старости 10-Б класу О. В. Васильченко й учня 10-Б класу С. Ф. Зеленка в тому, що цього числа одержано від завгоспа середньої школи №25 У. О. Кулик 0,5 м 2 дощок та 500 г цвяхів на виготовлення ящиків для теплиці, 5 молотків і 10 десять лопат.

Вправа 199. Визначте будову сполучників, поясніть їх написання.

]. Наша мова — найважливіша частина не лише нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує (Лих.). 2. Не обов’язково бути великим знавцем, щоб відчути глибину маминої пісні (Скурат.). 3. Чи чуєте, скільки вогню в нашій мові, в жаркому, гарячому гарному слові? Як грає воно, наче в горні бушує. Яким воно дужим глаголом вирує. (Пере.). 4. Що б не робив, осяйну й молоду мою Зводячи землю з руїн, Скрізь і завжди неминуче я думаю: Як би зробив він? (Гол.). 5. День видався гарний і теплий, дарма що осінній (Міщ.). 6. А за вікном щасливі люди Про те, що є, і те, що буде, Поміж собою гомонять (Сос.). 1. Щоб добре жити, треба працю любити (Нар. те.). 8. В криницю старості не заглядай, Про те, яким ти будеш, не гадай (Павл.). 9. Якби мені дістати струн живих, Якби той хист мені, щоб грать на них, Потужну б пісню я на струнах грала. 10. Щоб між нами не вгасало Проміння величне, Ти поставив «на сторожі» Слово твоє вічне (Э те. Лесі Українки). 11. Ну що б, здавалося, слова (Шевч.).

Вправа 200. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Визначте, якими частинами мови є слова у дужках.

1. Материну пісню колискову вогняними крилами озброїв, Вогняними крилами живими, що(б) зорю летіла зустрічати (Рил.). 2. Та пітьма не так уже мучила Соломію, про(те) вогкий холод проймав її наскрізь. 3. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так(що) дерева потопали в ньому (3 те. М. Коцюбинського). 4. Міцне коріння у родючім полі Ніхто не вирве, як(би) не хотів (Ющ.). 5. То(ж) сіль землі, то(ж) сила молода Ішла на смерть, на згубу неминучу (Л. Укр.). 6. Я не знаю, як(би) склалася моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати (Стельм.). 7. Про(те) час не ждав, листя що далі, то, більше опадало (Міщ.). 8. Як(би) здоров’я, то ще й пожити можна (Гуц.). 9. Земля прекрасна, тому(що) на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Бедз.).

Вправа 201. Напишіть твір на тему «Вмирає все в житті, та не вмирає слово. » (А. Малишко). Підкресліть сполучники.

Вправа 202. Із поданими словами і словосполученнями складіть речення.

Притому — при тому, якжс — як же, щоб — що б, якщо — як що, зате — за те, таж — та ж, теж — те ж.

Вправа 203. Перепишіть речення. Поставте потрібні розділові знаки; поясніть їх уживання.

1. Вогонь виходить з темної льодини Грім визріває в ложі ти шини. 2. Життя росте лишень з любові Лишень краса людей навчає жить. 3. Крізь вікна книг свободи світло ллється Майбутнього видніє далина (З те. Д. Павличка). 4. Добрий все бачить лиш добре Підлий лиш підле у других (Фр.). 5. Цвітуть сади біліють хати А на горі стоять палати Неначе диво (Шевч,). 6. Кинь ячмінь у болото вбере тебе в золото. 7. Учись на старість буде як знахідка (Нар. те.). 8. Законів боротьби нікому не зламати Закони материнства не перемінить (Тич.). 9. Закон життя злякатися — кінець.

10. Історії ж бо пишуть на столі Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

11. Розкажу тобі думку таємну Дивний здогад мене обпік Я залишуся в серці твоєму На сьогодні, на завтра, навік (3 те. Л. Костенко).

12. Найогидніші очі порожні Най грізніше мовчить гроза Най нікчемніші дурні вельможні Найпідліша брехлива сльоза (Сим.). 13. Поглянь народ твій — раб з рабів, Чужими й рідними забутий, Гниє віки в недолі лютій І віру в долю загубив. 14. Ось послухай десь за гаєм соловей заплакав враз (3. те. О. Олеся). 15. Проминуло за весною літо Все навколо золотом повите (Заб.). 16. Побачив шпака знай весна біля порога (Нар. календар). 17. Вже темна осінь надійшла Зів’ялий лист паде По листю повагом до нас Грізна зима іде (Вороб.). 18. Був гарячий червневий день сонце палило нестерпно замовкли птахи дерева стомлено спустили листя (Збан.). 19. Стою під кленом біля джерела у серце йдуть пісні привітні (Стельм.). 20. Знаю з попелу сходять квіти. Вірю з каменю б’є джерело (Мол.).

Вправа 204. Утворіть з наведених простих речень усі можливі різновиди складних безсполучникових речень. Визначте смислові відношення між їх частинами; поясніть розділові знаки.

І. Серце забилося радісно. Ми під’їжджали до моря. 2.Пройшло літо. Настала осінь. 3. Достиглі хліба шумлять повним колосом. Селяни зберуть багатий урожай. 4. Продержало з тиждень морозом. Земля заклякла, як кістка. 5. День обіцяє бути погожим. На небі ні хмариночки, ні плямочки. 6. Кожний має усвідомити необхідність дбайливого ставлення до природи. Тоді її можна буде зберегти для майбутніх поколінь. 7. Несподівано заграв баян. На другому кінці села почулася весела пісня.

запитання і завдання для самоконтролю

2. У яких випадках і хто його складає?

3. Які дві частини містить акт і які його основні реквізити?

4. Які сполучники пишуться разом?

5. Які сполучники пишуться окремо?

6. Які розділові знаки ставляться у безсполучникових реченнях?

7. Коли у безсполучникових реченнях ставиться кома? Крапка з комою?

8. Коли у безсполучникових реченнях ставиться двокрапка? Наведіть приклади.

9. Коли у безсполучникових реченнях ставиться тире? Наведіть приклади.

10. Запишіть текст під диктовку, звірте написане з надрукованим, опрацюйте помилки.

У пошуках тронки

Кожен письменник шукає свою тронку — дзвінкоголосе слово, яке нерідко, якщо воно витворене у животворних традиціях рідної мови, сприймається як органічно належне їй, немовби вічно існуюче. Тоді забувається автор новоствореного слова — і воно повністю переходить у «власність» народу.

Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову, наприклад, без чудового-прсчудового слова «мрія»? Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно знане з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Мовляв, це безсумнівне народне слово, видобуте літературною мовою з глибин душі народу-мовотворця.

Але не поспішаймо з таким категоричним висновком. Візьмемо «Кобзар» основоположника нашої сучасної мови, геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Перегорніть сторінки «Кобзаря» — і ви переконаєтесь, що слова «мрія** нема навіть у Тараса Шевченка. У чому ж річ? Як могло трапитись, що поетично-ніжне слово «мрія» відсутнє в Шевченкових безсмертних творіннях? Бо ж мрія — це ж дума про щось прекрасне, про те, що осонцене в наших сподіваннях. Без мрії, як співається, не можна жити.

А виявляється, що слово «мрія» виникло в пошевченківську добу. Його вигранив для української мови видатний письменник М. П. Ста-рицький. Звичайно, так майстерно і так філігранно викувати слово можна тільки у злеті поетичного натхнення.

Чудове слово «мрія», витворене за всіма найвищими мірками майстерності, влилося в океан української мови і стало в ньому необхідною і помітною золотою краплиною. Слово стало потрібним, украй необхідним. Бо ж без мрії не можна жити. (За І. Вихованцем).

увага! культура мовлення!

запам’ятайте значення термінів

тира’ж — 1) розиграш облігацій державної позики, білетів лотереї або рахунків виграшних вкладів; 2) кількість примірників друкованого видання.

ультиматум — 1) рішуча, категорична вимога, супроводжувана погрозами; 2) у міжнародних відносинах дипломатична нота з категоричною вимогою однієї держави до іншої про виконання в певний строк тих чи тих дій або утримання від них, супроводжувана погрозою застосувати санкції.

Ультимо — у біржовій технології остання дата виконання певної угоди.

Фактбтум — довірена особа, яка безвідмовно виконує будь-які доручення, завдання.

Фактора — рахунок на проданий товар із зазначенням його кількості й вартості.

Фермер — орендар або власник землі.

Фірма — господарське, промислове або торговельне підприємство, об’єднання, що користується правами юридичної особи, під маркою якої випускаються вироби, продаються товари.

Фірмове ім’я — позначення товарної марки словом, буквою чи групою слів і букв.

Фонд — 1) запаси, ресурси, нагромадження; 2) кошти або матеріальні засоби, призначені для певної мети.

Фондова біржа — ринок цінних паперів.

Фондовий капітал — капітал, вкладений у цінні папери (придбання акцій, облігацій).

Формуляр — бланк, до якого вносять основні відомості про щось.

Франча’йзі — дрібний підприємець, який відкриває свою справу під керівництвом великої торговельної або ітромислової фірми.

Ф’ючерсна угода — угода про купівлю-продаж товарів, цінних паперів у визначений наперед термін за ціною, яка діє на момент укладання угоди.

ПУНКТУАЦІЯ

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ

ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ

Між підметом і присудком ставиться тире:

1. Якщо головні члени речення виражені іменниками в називному відмінку, кількісним числівником або неозначеною формою дієслова, а дієслово-зв’язка в теперішньому часі відсутня: Печаль моя — ріка без переправи. На тому боці спогади живуть (Л. Костенко); П’ять на п ‘ять -двадцять п’ять; Вік прожити — не ниву пройти гомінливу (А. Малишко); Яке то щастя — свій народу світлі бачити! (Д. Павличко).

2. Якщо перед присудком, вираженим іменником чи неозначеною формою дієслова, вживаються вказівні частки це, то, ось, значить: Національна честь — це зірка провідна (О. Олесь); Лиш боротись -значить жить (І. Франко).

Тире не ставиться:

1. Якщо підмет або присудок виражаються займенником, прикметником, дієприкметником, порядковим числівником: Він, уже немолода людина, в нього лишається вже зовсім мало сил (З газ.); У справедливих армій доля завжди прекрасна (О. Гончар); Семикласники перші на спортивних змаганнях.

2. Якщо присудок має порівняльне значення і до його складу входять частки як, ніби, мов, неначе, що: В чужих краях і хліб неначе вата (М. Тарнавський).

3. Якщо перед присудком стоїть заперечна частка не: «Літопис Самовидця» не тільки важливе джерело для вивчення Істрії України, а й основа для пізніше творених літописів (М. Слабошпицький).

4. Якщо між головними членами стоїть вставне слово, прислівник або частка,* Ялина також дерево хвойне; Книга ця, безумовно, рідкість.

Проте для інтонаційного та стилістичного виділення присудка перед ним у таких випадках може ставитися тире: Там господиняяк калина. її дочки — як панночка (Щедрівка); Стиль «Історії України» І. Хоткевича — живий та нестандартний (Журнал); Він -уособлення чесності, хоробрості, вірності обов ‘язку (М. Слабошпицький).

Речення, в яких іменні складені присудки мають форму порівняння треба відрізняти від речень з порівняльними зворотами, які означають підмет або присудок. Пор.: А тільки Дніпро там -як море (Р. Іваненко); Пливли хмарини, немов перлини... (П. Тичина).

Порівняльні звороти відокремлюються комами, на відміну від присудків-порівняннь, які, залежно від інтонації, відділяються або не відділяються від підмета тире.

Отже, між підметом і присудком ставиться тільки тире. Присудок від підмета не відділяється комою.

ТИРЕ НА МІСЦІ ПРОПУЩЕНОГО ЧЛЕНА

1. Тире ставиться в неповному реченні на місці пропущеного присудка: Сталь гартується в огні, а людина -у труді (Н. тв.); Щастя має ноги, а біда — роги (Н. тв.).

2. Якщо пропущено інший член речення, то тире може ставитись або не ставитись залежно від паузи: Вчення в щастіукрашає, а в нещастіутішає (Н. тв:);

3. Тире не ставиться в еліптичних реченнях, якщо немає спеціальної паузи: За поворотом станція. Обрій у хмаринах (В. Чумак).

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

І. Однорідні члени речення, не з’єднані сполучниками

Між однорідними членами, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, як рідко ми в житті зливаємось з тобою (С. Фомін).

Кома не ставиться,якщо:

а) два дієслова в однаковій формі вказують на дію та її мету: Піди купи хліба;

б) між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не: Ти гукай не гукай, а літа не почують (Б. Олійник).

П. Однорідні члени речення, з’єднані одиничними сполучниками

Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками: У світі є не тільки добро, а й зло (В. Сухомл инський); Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко).

Перед єднальними й розділовими сполучниками, вжитими один раз, кома не ставиться: Коли між батьком і між сином стоїть невидима стіна, на очі тоскно і полинно сльоза накочує сумна (В. Крищенко); Він мав років десять чи дванадцять,

III. Однорідні члени речення, з’єднані повторюваними сполучниками

І.Кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками. В промінні місячнім, як морі, втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори; Безмежна тиша навкруги — ні голосу, ні шуму. На все навіяли сніги якусь глибоку думу (З тв. О. Олеся).

2. Якщо частина однорідних членів поєднана інтонаційно, а частина — за допомоги повторюваних сполучників, то кома ставиться між усіма однорідними членами: В підземній глибині, в морях, і під водою, і на вершинах гір, і в хащах лісових, уранці, вніч, удень, вечірньою порою, і в селах, і в містах звучить мені твій сміх (В. Сосюра).

3. Якщо однорідні члени речення з’єднані сполучниками попарно, то кома ставиться між кожною парою: Народність і патріотизм, гуманізм і правдолюбство, краса і велич поезій Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя (3 журн.).

І.Кома не ставиться перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: Моє щастя — Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (М. Стельмах).

2. Якщо повторюваний сполучник і з’єднує різні однорідні члени, то к о м а перед ним не ставиться: Щовечора перед спочинком і вдосвіта мама запалювала біля божнички лампадку і молилася до святого покутя. (В. Скуратівський).

3. Якщо однорідні члени речення з’єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність, то к о м а між ними не ставиться: шяіен/ се, ні туди ні сюди, ні риба ні м ‘ясо, ні світ ні зоря, ні кінця ні краю, ні вдень ні вночі, ні пуху ні пера, ні живий ні мертвий: Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Т. Шевченко).

IV. Однорідні члени речення, з’єднані парними сполучниками

Між однорідними членами речення, з’єднаними парними сполучниками як. так, не тільки. а й (але й), хоч. але (та), не стільки. скільки, не так. як та ін. кома ставиться лише перед другою частиною: Людина мас бути не тільки здоровою, а й гарною (В. Сухомлинський) .

Тире і крапка з комою між однорідними членами

1. Тире між однорідними членами речення ставиться, якщо:

а) однорідні члени речення, не з’єднані сполучниками, різко протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий на віки (Б. Олійник);

б) наступний однорідний член (присудок) виражає швидку зміну дій, уточнення, наслідок, причину дії, пояснення: Зміцнів Київ, оновилася й Софія — одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу (В. Шевчук).

2. Крапка з комою між однорідними членами ставиться тоді, коли однорідні члени поширені, особливо коли в їх складі є свої розділові знаки: Віє вітер з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину; на калині одиноке гніздечко гойдає (Т. Шевченко).

Розділові знаки при узагальнювальних словах

1) після узагальнювального слова перед однорідними членами речення: Цвітуть сади, неначе густим молоком облиті всі фруктові дерева: вишні, сливи, черешні, груші (О. Копиленко); 2) перед однорідними членами, коли відсутнє узагальнювальне слово, але слово, до якого відносяться однорідні члени, має на собі логічний наголос: На титульній сторінці книжки вміщують: назву видавництва, місце і рік видання (З журн.);

3) після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після узагальнювального слова: Учителі-словесники використовують різні технічні засоби, а соме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кінопроектор (З підруч.).

1) перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення: Луки, гори, пишні сади — все зелене й принишкле (О. Гончар);

2) якщо однорідними членами, що стоять після узагальнювального слова, речення не закінчується, то після них ставиться тире, а перед ними двокрапка: Тут все: і повітря, і тиша, і дерева — сповнене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (3 газ.).

Примітка. Іноді замість двокрапки після узагальнювального слова можна ставити тире. У таких випадках однорідні члени мають характер побіжного зауваження: / яке це щастя, що сьогодні ми можемо в будь-який час-уранці, опівдні, увечері — зайти до магазину і вибрати на свій смак високу білу паляницю чи духмяний «бородинський», апетитний «український» або приправлену родзинками пухку здобу (Журнал).

Конспект уроку «Пунктограми у складносурядному реченні»

Успейте воспользоваться скидками до 60% на курсы «Инфоурок»

Тема: Пунктограми у складносурядному реченні (ССР)

Мета: Закріпити знання учнями правил розстановки розділових знаків між простими реченнями у ССР, обґрунтовувати їх; формувати навички знаходження і виправлення пунктуаційних помилок на вивчені правила; виховувати любов до України, правописну пильність, старанність.

Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми та мети уроку.

Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

а) Дайте відповідь на питання:

Яке речення називається складним?

Назвіть види складних речень?

Якими бувають сполучникові речення?

Яке речення називають ССР?

Яка різниця між ССР і СПР?

Яке речення називають БСР?

Назвіть види сполучників сурядності?

Які умислові зв’язки існують між простими реченнями у ССР?

б) Визначте вид речення за будовою на слух:

Ще не вмерла України і слава, і воля, ще нам, браття молодії усміхнеться доля.

І колишеться м’ята, і тремтить далина, і доріг є багато, а Вітчизна одна. Над Кримськими горами, над величною вершиною Ай-Петрі пропливають рожеві хмари. >

Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати. Молюсь за Україну — бо це моя земля. На Україну подивлюсь — і любо серце одпочине.

(За опорною схемою «Розділові знаки у ССР»). Діалог (розмова 2 учнів).

Я речення починаю, а ви його закінчуєте і називаєте назву твору й автора. Найменший шелест або стук — і. Не то весняна вода шумить при березі, не то . Уже вечір , а .

Уривки із художніх творів, що є ССР

Так в пилу на шляху наша мова була, і.

Тим великим шляхом люд усякий минав, і.

Його на горі та женці жнуть, а .

Може, квіти зійдуть, і.

Можна вибрать друга і по духу брата, та .

Уявіть ситуацій?: ви потрапили до іншої країни. Що б ви розповіли?

І.група про Україну і її природу, використовуючи ССР.

ІІ.група про українську мову, використовуючи ССР.

Складіть речення за схемами

І. група [ ], а [ ] ІІ. група [ ] і [ ]

[ ], проте [ ] чи то [ ], чи то [ ]

Підібрати прислів’я, що є СС.Р

2. Пси виють, а місяць світить.

3. Сім літ мак не родив, і голоду не було.

4. Вовки ситі, і вівці цілі.

5. Бережи одяг знову, а честь змолоду.

6. Готуй сані влітку, а віз — узимку.

7. Удар забувається, зате слово пам’ятається.

8. Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

9. Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.

10. Сивина в бороду, а біс в ребро.

10. Запитання до знавців клубу «Що? ЛЕ? Коли?» І І. Власне висловлювання

(Діалог Між учителем і учнями, щодо власного висловлювання)

Робота учнів над власним висловлювання м.

IV. Домашнє завдання: написати письмове висловлювання на тему: «Що таке щастя.»

  • Трофимчук Галина Ивановна
  • 454
  • 09.05.2016

Номер материала: ДБ-072700

Свидетельство о публикации данного материала автор может скачать в разделе «Достижения» своего сайта.

Не нашли то что искали?

Вам будут интересны эти курсы:

Благодарность за вклад в развитие крупнейшей онлайн-библиотеки методических разработок для учителей

Опубликуйте минимум 3 материала, чтобы БЕСПЛАТНО получить и скачать данную благодарность

Сертификат о создании сайта

Добавьте минимум пять материалов, чтобы получить сертификат о создании сайта

Грамота за использование ИКТ в работе педагога

Опубликуйте минимум 10 материалов, чтобы БЕСПЛАТНО получить и скачать данную грамоту

Свидетельство о представлении обобщённого педагогического опыта на Всероссийском уровне

Опубликуйте минимум 15 материалов, чтобы БЕСПЛАТНО получить и скачать данное cвидетельство

Грамота за высокий профессионализм, проявленный в процессе создания и развития собственного учительского сайта в рамках проекта «Инфоурок»

Опубликуйте минимум 20 материалов, чтобы БЕСПЛАТНО получить и скачать данную грамоту

Грамота за активное участие в работе над повышением качества образования совместно с проектом «Инфоурок»

Опубликуйте минимум 25 материалов, чтобы БЕСПЛАТНО получить и скачать данную грамоту

Почётная грамота за научно-просветительскую и образовательную деятельность в рамках проекта «Инфоурок»

Опубликуйте минимум 40 материалов, чтобы БЕСПЛАТНО получить и скачать данную почётную грамоту

Все материалы, размещенные на сайте, созданы авторами сайта либо размещены пользователями сайта и представлены на сайте исключительно для ознакомления. Авторские права на материалы принадлежат их законным авторам. Частичное или полное копирование материалов сайта без письменного разрешения администрации сайта запрещено! Мнение редакции может не совпадать с точкой зрения авторов.

Ответственность за разрешение любых спорных моментов, касающихся самих материалов и их содержания, берут на себя пользователи, разместившие материал на сайте. Однако редакция сайта готова оказать всяческую поддержку в решении любых вопросов связанных с работой и содержанием сайта. Если Вы заметили, что на данном сайте незаконно используются материалы, сообщите об этом администрации сайта через форму обратной связи.

Смотрите так же:

  • Закон про викладання У законі про середню освіту хочуть дозволити приватним школам обирати мову викладання У проекті закону “Про загальну середню освіту” прописана можливість приватним школам обирати мову навчання, що рекомендувала Венеціанська комісія. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей під час консультації з національними […]
  • Как оформить пенсионное ребенку Как получить СНИЛС для ребенка в МФЦ? Поделится в соц. сетях: Наличие детского пенсионного свидетельства СНИЛС позволяет пользоваться многими социальными услугами, предусмотренными государственными программами. Получить документ можно в Пенсионном фонде, многофункциональном центре и даже ЗАГСЕ. Каков порядок получения СНИЛС на ребенка […]
  • Сколько доходят штрафы Как быстро появляется информация о штрафах ГИБДД в базе Выявление нарушителей ПДД с помощью установленных на дорогах камер происходит в автоматическом режиме. Поэтому момент, через сколько приходит штраф с камеры на сайт ГИБДД, зависит от загруженности системы, исправности устройства, расстояния от серверной базы и прочих технических […]
  • Прокурор кирьяков Прокурор кирьяков Шатковский районный суд Нижегородская область ПРОКУРАТУРА НИЖЕГОРОДСКОЙ ОБЛАСТИ Адрес: 603105, ГСП- 10, г . Н.Новгород, ул. Ижорская, д. 25 Прокурор Нижегородской области Максименко Валерий Алексеевич ПРОКУРАТУРА ГОРОДА НИЖНЕГО НОВГОРОДА Адрес: 603950, г . Н.Новгород, пл. Горького, д. 150 Никонов Владимир […]
  • Приказ минздрава россии 330 Приказ Минздрава России № 395н от 21 июня 2013 г. Приказ, Минздрав России, 24 июля 2013 В соответствии с частью 4 статьи 39 Федерального закона от 21 ноября 2011 г. № 323-ФЗ "Об основах охраны здоровья граждан в Российской Федерации" (Собрание законодательства Российской Федерации, 2011, № 48, ст. 6724; 2012, № 26, ст. 3442, 3446) […]
  • Образец заполнения госпошлины на паспорт Документы для получения/замены паспорта гражданина РФ и реквизиты для оплаты госпошлины Срок действия Паспорта гражданина Российской Федерации: * от 14 лет — до достижения 20-летнего возраста; * от 20 лет — до достижения 45-летнего возраста; * от 45 лет — бессрочно. Для получения паспорта гражданин представляет: * Заявление о выдаче […]