Правила вживання ь

Зверніть увагу!

Теми для обговорення

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [й + а; й + у; й + е; й + і], для позначення роздільної вимови твердих приголосних у таких випадках:

1. Після б, п, в, м, ф: б’є, в’ється, в’ялий, п’ють, м’ятний, солов’ї, кав’ярня, полум’яний, пам’ять, Прип’ять, торф’яний.

2. Після твердого р у кінці складу: пір’я, сузір’я, матір’ю, бур’ян, у Причорномор’ї.

3. Після к в імені Лук’ян і похідних від нього словах: Лук’яненко, Лук’янівка, Лук’янов.

4. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їхати, з’ясувати, об’єднаний, під’їзд, возз’єднання, між’ярусний, пів’яблука, дит’ясла.

Апостроф не ставиться перед я, ю, є:

1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ним стоїть приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, морквяний, святкувати, тьмяний, цвях, свято, духмяний, але черв’як, верб’я, торф’яний.

2. Після р на початку складу (я, ю, є позначають м’якість звука [р]): буря, буряк, борються, гарячий, дрючок, крюк, моряк, рябий, рясний, рятувати, Рєпін.

М’який знак пишеться:

1. Після букв д, т, з, с, ц, л, н у кінці та в середині слів перед буквами, що позначають тверді приголосні звуки: молодь, біль, колись, донька, батько;

2. У середині складу перед о: льотчик, сьомий, тьохкати;

3. У прикметникових суфіксах -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий) : український, ткацький, ризький;

4. Після букви н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк_, -ісіньк-, -юсіньк-: серденько, тихесенький, малюсінький, повнісінькій;

5. У буквосполученнях льц, ньц, ньч, льч, що походять із льк, ньк: ляльці, ляльчин (лялька); доньці, доньчин (донька);

6. Після букви л перед буквами, що позначають м’які приголосні звуки: рибальський, сільський.

М’який знак не пишеться:

1. Після букв, що позначають губні та шиплячі звуки: степ, плач, сімсот;

2. Після р у кінці слова та складу: бібліотекар, календар (але Горький);

3. Між двома однаковими буквами, що позначають м’які подовжені приголосні: знання, стаття;

4. Між двома м’якими приголосними — м’якість першого з них виникає як результат впливу наступного м’якого приголосного: ніжність, майбутнє;

5. У буквосполученнях лц, нц, лч, нч, які походять від лк, нк: матінці (матінка), рибалці (рибалка);

6. Після н перед шиплячими та суфіксами -ськ(ий), -ств(о) : менший, тонший, громадянство.

Примітка! Якщо знак м’якшення вживається в початковій формі слова, то він зберігається й в усіх інших формах, а також у похідних словах незалежно від характеру подальшого приголосного: різьба — різьбар, тьма -тьмяний.

Матеріал з сайту: vk.com

Віповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції сайту «Освітній портал» може не співпадати з думкою авторів публікації.

Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.

Для отримання статей поштою Ви маєте зареєструватись
та налаштувати параметри розсилки в персональному акаунті.

Всі права належать
Освітній портал™ 2003-2018рр.

Правила вживання м’якого знака

М’який знак в українські мові використовують для пом’якшення звуків. М’якість приголосних звуків на письмі передається:

  • спеціальною літерою Ь (м’яким знаком);
  • йотованими буквами я, ю, є, ї , де перший звуковий елемент [й] пом’якшує попередній приголосний: ляля, няня, люд, сяду; наступним голосним звуком [i]: тінь, пісня, зірка, сіно, ніс.
  • М’який знак пишемо:
    1) після букв д, т, з, с, ц, дз, л, н наприкінці слова чи складу, якщо ці букви передають м’які звуки: сядь, донька, суть, злізь, вісь, ґедзь, мідь, швець, жнець, гляньте, різьба;
    2) після м’яких приголосних перед о: льон, трьох, сьомий, сьогодні, дзьоб, синього;
    3) у суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ськість-, – зькість, -цькість, -ськи, – зьки, -цьки: український, європейський, козацький, запорізький, ризький, паризький, чеський, французький, близький, людський, по-французьки, по- французькому;
    4) у суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -оньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: легенько, голівонька, рученька, самісінька, малюсінька;
    5) після м’якого звука [л] перед наступним м’яким: учительський, стільця, пальці, їдальня, читальня;
    6) у формах родового відмінка множини іменників жіночого роду: пісень, робітниць, учениць;
    7) у дієслівних формах наказового способу: стань, винось, виходь; станьте, виносьте, виходьте;
    8) у дієслівних формах 3-ї особи однини та множини дійсного способу: стоїть, спить, стоять, читають, пишуть, думають, складають.

    М’який знак не пишемо:
    1) після букв, які позначають губні та шиплячі звуки: степ, голуб, кров, сім, вісім, любов, ніж, піч, ідеш;
    2) після р у кінці складу: кобзар, товар, писар, Харків (виняток Горький);
    3) між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого: сонця, пісня, радість, якість, кінця;
    4) після н перед ж, ч, ш, щ: тонший, менший, інший, кінчик.

    Перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими приголосни­ми м’який знак вживаємо лише в таких випадках:

  • для позначення м’якого л’: їдальня, сільський, пальці, біль­ший, Гальченко, Михальчук;
  • у непрямих відмінках та в присвійних прикметниках, якшо м’який знак є в початковій формі: скринька — в скриньці, Кузьма — Кузьмі; кицька — кицьці, кицьчин; нянька — нянь­ці, няньчин; Зінька — Зіньці, Зіньчин; Ориська — Орисьці, Орисьчин (але: казка — у казці, землянка — в землянці, Матилинці, маланчин); а також у формах наказового способу дієслів: візьми — візьмімо, візьміть;
  • у дієсловах на -ться, а також в інших дієслівних формах перед -ся (-сь), якщо м’який знак є у формі без -ся: об­говорюється, відзначається, звертаються, ставляться, стань — станься, піднось — підносься, підводь — підводься (але: підніс — піднісся, ріс — розрісся);

ВИНЯТОК: тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати.

В іншомовних словах м’який знак пишеться після зубних також перед й, я, ю, є, ї та в інших випадках відповідно до літературної вимови: мільйон, павільйон, компаньйон, браконьєр, портьєра, ательє, пасьянс, Нью-Йорк, Танганьїка, Лавуазьє, Люсьєн, Дьяконов, Третьяков, Касьянов, Ананьїн, асфальт, фільм, бюлетень (але: мадяр, нюанс, дюна, тюбик, люкс, Цюрих, Аляска; а також не після зубних: Бйорнсон, Ж’єн, Х’юстон, бар’єр).

В українських власних назвах м’який знак перед я не ста­виться: Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян, Касян, Севастян, Дяченко, Касяненко, Третяк.

Правила вживання м’якого знака в українській мові

Таблиця, що допоможе вам легко запам’ятати правила вживання “ь” (м’якого знака) в українській мові. Всього декілька нескладних правил допоможуть вам позбутися багатьох потенційних помилок

Ь пишеться

Ь не пишеться

4. У буквосполученнях льк-, –льч-, –льц-, –ньк-, –ньч-, –ньц-: лялька ляльчин ляльці, ненька неньчин неньці.

4. Після н, л у буквосполу­ченнях

лк-, –лч-, –лц-, –нк-, нч-, –нц– : Наталка—Наталчин Наталці, хустинка хустинці.

Виняток: Горький

Н ам т реба д обре з апам ‘ ятати ц і с ім л ітер .

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

§ 32. Правила вживання апострофа

336. Зробіть звуковий запис слів. З’ясуйте звукове значення букв я, ю, є, ї.

Зяб — з’явитися; рясний — пір’я; людина — в’ють.

Для позначення на письмі твердої вимови приголосних перед буквами я, ю, є , ї вжива є ться апостроф. Апостроф показує, що буквами я, ю, є позначено два звуки. У словах, де я, ю, є позначають м’якість попереднього приголосного, апостроф не ставиться.

Апостроф ставиться перед буквами я, ю, є, ї:

1) після букв б, п, в, м, ф, якщо вони стоять на початку кореня, після голосного або після р: б’ють, п’ять, в’юн, м’ясо, здоров’я, рум’яний, торф’яний, черв’як;

2) після букви р, якщо далі чується [й]: пір’я, кур’єр;

3 ) після префіксів, що скінчуються на твердий приголосний: від’їзд, під’яремний,роз’яснити, пів’яблука;

4) після букви к у слові Лук’ян та утворених від нього словах: Лук’янівка, Лук’яненко.

Апостроф не ставиться перед буквами я, ю, є, ї.

1) після б, п, в, м, ф, якщо перед ними є букви, що позначають приголосні звуки,які належать до кореня (крім р): свято, мавпячий, цвях, дзвякнути, тьмяний;

2) у словах іншомовного походження, якщо я, ю, є позначають один звук: бюро, пюпітр;

3) після р, якщо букви я, ю, є позначають м’які [р’]: буряк, рябий, рюмсати, Рєпін.

Орфограма Правопис апострофа

337. Прочитайте слова. З’ясуйте звукове значення букв я, ю, є, ї. Поясніть орфограму «Правопис апострофа».

М’ята, подвір’я, Лук’янченко, сузір’я, святковий, пів’ящика, солов’ї, ряд, п’явка, верф’ю, з’єднати, під’їхати.

338. Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф. Поясніть його вживання. Виділіть орфограму.

П..ять, під..їзд, мавп..ячий, подвір..я, черв..як, пов..язка, м..який, об..їхати, пів..юрти, В..ячеслав Лук..янович, пр..яжа, тьм..яний, моркв..яний.

339.1. Спишіть речення. Поставте, де треба, апостроф і поясніть його вживання. Виділіть орфограму.

1. П..є журавка воду. 2. Ой зав..ю вінки та на всі св..ятки.

3. Там, де Ятрань круто в..єтьея, з-під каменя б..є вода.

4. Оце тобі, Мар..яно, за шиті мережки. 5. Розпр..ягайте, хлопці, коней (Нар. творчість).

II. Виконайте синтаксичний розбір першого речення.

340. Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф. У кожному ряду підкресліть зайве слово.

1. П..ять, радіст..ю, сім..я.

2. Св..ято, цв..ях, верб..я.

3. Здоров..я, Лук..ян, бур..як.

4. Кур..єр, моркв..яний, пір..я.

341. Запишіть слова у два стовпчики: а) з апострофом; б) без апострофа.

В..язав, з..ясоване, р..яд, п..єдестал, мавп..яче, бур..яни, різьб..яр, тьм..яне, пор..ядкував, зв..язок, св..ято, торф..яне.

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв слів складеться початок прислів’я: «. поволі росте >.

342. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Спишіть, ставлячи, де потрібно, м’який знак або апостроф.

Об..їхав я багато країв. Гарних, дивних, цікавих. Тепер., у міс..ті живу. Та ос., я згадав хлоп..ячі забави на бат..ковому подвір.л. Почув трав..яний дух. Дух, де в..ється моя Рос.. . Задзвеніли мені солов..ї, кропив..янки, очеретянки, заворкотіли голуб..ята. Запахли в рідному саду р..яст, рум..янок, п..ятиперстен.. . І м..ята. Холодна, кучер..ва. Ледве заходжу, бувало, хлоп..ям до саду, відчуваю, як віл..но дихаєт..ся. Духм..яний холодок наповнює груди. А там ластів..я озветеся. Із сусід..н..ого саду вітаєт..ся дід Лук..ян. Мені все дужче пахне м..ята. Я хочу додому, у бат..ків сад (За Д. Чередниченком).

343. Спишіть речення, вставляючи, де потрібно, апостроф. Виконайте звуковий запис виділених слів.

1. Сипле вишня p .. ясно пелюстковим дощем на траву у росі, на голівки духм..яних конвалій (І. Омеляненко).

2. Дівчинка стала затоптувати ще кволе полум..я в бур..яні (Є. Гуцало). 3. На щоках з..явився рум..янець, наливалося силою і здоров..ям тіло (І. Цюпа).

344. Запишіть слова у два стовпчики: а) з апострофом; б) із м’яким знаком.

Голуб..ятник, розповід. порт..єра, підв..язати, безслів..я, батал..йон, під..яремний, в..язка, меншен..кий, поголів..я, бракон..єр, під..їзд, калинон..ка.

Якщо ви правильно виконали завдання, з четвертих букв слів складеться початок прислів’я: «. свої пісні».

345. Перекладіть слова українською мовою і запишіть. Поясніть орфограму «Правопис апострофа».

С ъ езд, память, бюрократ, бьет, червяк, румян ы й, пятьдесят, грядка, матерью, Вячеслав, вязкий, мясной, в ъе хать.

346. І. Запишіть подані слова у два стовпчики: а) з апострофом; б) без апострофа.

Олов..яний, осерд..я, мєдв..яний, в..юн, об..орати, об.лзд, передсв..ятковий, цв..яшок, риб..ячий, здоров..я, пір..хна, слов..яни, здибл..ювати, різдв..яний, торф..яний, кам..яиий, знічев..я, олен..ячий, перед..ювілейний, дір..явий.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться вислів Івана Карпенка-Карого.

II. Виконайте фонетичний розбір виділеного слова.

Зв ’ язне мовлення

ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ ЗА ВЛАСНИМ СПОСТЕРЕЖЕННЯМ

1. Чи любите ви тварин?

2. Чи живуть у вас удома тварини? Чи хотіли б ви доглядати за якоюсь твариною?

3. Опишіть свого вихованця.

4. Які звички має ваш домашній улюбленець?

347.1. Прочитайте твір про домашню тварину, написаний п’ятикласником

Минув рік, як у нашому домі живе улюбленець усієї сім’ї — кіт Мурчик. Коли тато приніс його додому, Мурчик був маленьким, безпорадним кошеням. Спочатку його доводилося годувати, як немовля. Коли кошеня підросло, воно стало гратися з усіма, бігало слідом, хапаючи передніми лапками за ноги.

З маленького кошеняти Мурчик став великим красивим котом. Він увесь білий, лише невеликі чорні плями прикрашають його хвіст, передні лапки та спину. Мордочка Мурчика така, як і в усіх котів: жовто-чорні очі, рожевий маленький носик,тоненькі вуса.

Та все ж мій кіт незвичайний. Коли бачиш його мордочку, розумієш, що Мурчик хитрий і грайливий.

Домашній улюбленець завжди чекає мого повернення зі школи. Коли я заходжу до квартири, він біжить мені назустріч, радісно муркочучи. От-от заговорить!

Я так люблю свого Мурчика!

II, Розгляньте пам’ятку. Чи відповідає твір п’ятикласника усім зазначеним вимогам?

Як писати твір-опис тварини за власним спостереженням

1. Пригадайте цікаві відомості про свою тварину.

2. Доберіть короткий і влучний заголовок.

3. Поєднуйте у викладі опис і розповідь.

4. Опишіть загальний вигляд свого улюбленця.

5. Стисло розкажіть про особливості поведінки домашньої тварини.

348. Користуючись пам’яткою, напишіть твір-опис тварини за власним спостереженням.

Вживання м’якого знака

М’який знак вживається для позначення м’якості приголосних.

М’який знак ставиться лише після букв, що позначають зубні (д, т, з, с, ц, л, н), якщо ці приголосні вимовляються м’яко: кінець, поршень, коли-небудь, ткацький, близько, просьба, бадьорий, тіньовий, спрацьований. Зокрема м’який знак пишеться:

— у суфіксах -ськ-, -цьк-, -зьк-: поліський, волинський, військо, людськість, по-товариському, по-українському, зайчисько, Луцьк, Донецьк, донецький, криворізький; у суфіксах -еньк-, -оньк-, -іньк-: рученьки, гарненький, голівонька, свіжісінький.

— Після р м’який знак пишеться тільки перед о: трьох, чотирьом, забрьоханий; а також у слові Горький (хоч вимовляється [горкий]).

— Після інших букв та після р в інших випадках м’який знак не ставиться: голуб, кров, верф, ніч, подорож, тепер, обличчя — облич, десятиріччя — десятиріч, буря — бур, зоря — зір, тюрма, Харків.

— М’який знак не ставиться перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими приголосними: цвях, кузня, дзвякнути, кінський (хоч кінь), прип ‘ятський (хоч Прип ‘ять), бершадський (хоч Бершадь), уманський, Уманщина (хоч Умань), промінчик (хоч промінь), безбатченко (хоч батько), Федченко (хоч Федько), Зінченко (хоч Зінько), менший, тонший.

Перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими приголосни­ми м’який знак вживається лише в таких випадках:

— для позначення м’якого л’: їдальня, сільський, пальці, біль­ший, Гальченко, Михальчук;

— у непрямих відмінках та в присвійних прикметниках, якшо м’який знак є в початковій формі: скринька — в скриньці, Кузьма — Кузьмі; кицька — кицьці, кицьчин; нянька — нянь­ці, няньчин; Зінька — Зіньці, Зіньчин; Ориська — Орисьці, Орисьчин (але: казка — у казці, землянка — в землянці, Матилинці, маланчин); а також у формах наказового способу дієслів: візьми — візьмімо, візьміть;

— у дієсловах на -ться, а також в інших дієслівних формах перед -ся (-сь), якщо м’який знак є у формі без -ся: об­говорюється, відзначається, звертаються, ставляться, стань — станься, піднось — підносься, підводь — підводься (але: підніс — піднісся, ріс — розрісся);

як виняток, у словах тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати.

В іншомовних словах м’який знак пишеться після зубних також перед й, я, ю, є, ї та в інших випадках відповідно до літературної вимови: мільйон, павільйон, компаньйон, браконьєр, портьєра, ательє, пасьянс, Нью-Йорк, Танганьїка, Лавуазьє, Люсьєн, Дьяконов, Третьяков, Касьянов, Ананьїн, асфальт, фільм, бюлетень (але: мадяр, нюанс, дюна, тюбик, люкс, Цюрих, Аляска; а також не після зубних: Бйорнсон, Ж’єн, Х’юстон, бар’єр).

В українських власних назвах м’який знак перед я не ста­виться: Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян, Касян, Севастян, Дя-ченко, Касяненко, Третяк.

Слов’янські власні назви прикметникового походження оформляються як українські прикметники і суфікси -ськ-, -цьк-, -зьк- пишуться з м’яким знаком (перед цими суфіксами м’який знак вживається тільки після л): Смирненський, Ра-ковський, Конеський, Црнянський, Запеський, Яблонський, Ко-менський, Тайовський, Варт-Цішинський, Красицький, Полоць­кий, Завадзький, Джальський, Пшибильський.

Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся

1) після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова, складу, середині складу перед о:

вісь, виходьте, виносьте, Грицько, дзьоб, тьохкати і т.д.

кобзар, вірте, ставте, ознайомте та ін.

2) у словах із закінченнями зький, ський, цький, зькість, ськість, цькість та їх похідних; еньк, оньк, іньк:

Донецький, близькість, рученька, голівонька, тонюсінький

4) між подовженими м’якими приголосними:

волосся, гіллястий, сіллю

5) у більшості слів після н перед ж, ч, ш, щ та суфіксами – ство, ськ (ий):

Інженер, зменшити, тонший, Уманщина, кінчик, камінчик, волинський, українство

6) Після л перед суфіксами – ченко, -чук, — чишин:

6) після д, н, т перед суфіксами –ченко, чук, -чишин:

безбатченко, Панченко, Федченко, Степанчук, Федчишин

7) У словах різьбяр, тьмяний та їх похідних: різьблення, тьмяно та ін.; у відмінках слів, які в називному відмінку пишуться з м’яким знаком:

Дівчиноньці (бо дівчинонька), редьці (бо редька), на письмі (бо письмо)

8) після л у суфіксах алн(о), илн(о):

Держално, пужално, ціпилно

9) у словах іншомовного походження перед сполученням йо після м’яких л, с, н:

Мільйон, батальйон, лосьйон, каньйон

9) Перед сполученням йо після літери р, б, п, в, м, ф:

курйоз, серйозний, Воробйов, Соловйов

Правила вживання ь

Правила вживання апострофа

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [й + а; й + у; й + е; й + і], для позначення роздільної вимови твердих приголосних у таких випадках:

1. Після б, п, в, м, ф: б’є, в’ється, в’ялий, п’ють, м’ятний, солов’ї, кав’ярня, полум’яний, пам’ять, Прип’ять, торф’яний.

2. Після твердого р у кінці складу: пір’я, сузір’я, матір’ю, бур’ян, у Причорномор’ї.

3. Після к в імені Лук’ян і похідних від нього словах: Лук’яненко, Лук’янівка, Лук’янов.

4. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їхати, з’ясувати, об’єднаний, під’їзд, возз’єднання, між’ярусний, пів’яблука, дит’ясла.

Апостроф не ставиться перед я, ю, є:

1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ним стоїть приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, морквяний, святкувати, тьмяний, цвях, свято, духмяний, але черв’як, верб’я, торф’яний.

2. Після р на початку складу (я, ю, є позначають м’якість звука [р]): буря, буряк, борються, гарячий, дрючок, крюк, моряк, рябий, рясний, рятувати, Рєпін.

Смотрите так же:

  • Ст о разводе Лучшие стихи о любви СТИХИ ПСИХОЛОГИЯ ОТНОШЕНИЙ ПОПУЛЯРНЫЕ НОВОСТИ СТИХИ О РАЗВОДЕ, УХОДЕ ИЗ СЕМЬИ Развод в 30 лет – неприятная реальность, в 40 – неблаговидный поступок, Чтобы узнать мужчину по-настоящему, нужно с ним развестись. Есть даже у любви свои законы. Пасьянс судеб — о, неисповедим. Еще […]
  • Как хозяйствовать по правилам обществознание Урок обществознания по теме "Семья и семейное хозяйство". 5-й класс Урок обществознания 5 класс с использованием системно-деятельностного подхода. Тип урока: ознакомление с новым материалом. Цель урока: создать условия для формирования экономических представлений о бюджете семьи, о правилах ведения домашнего хозяйства. Образовательные […]
  • Расшифровка кода реестра Команда REGINI – управление доступом к разделам реестра. Утилита REGINI.EXE первоначально входила в состав пакета Resource Kit, но, начиная с Windows XP, является стандартным компонентом системного программного обеспечения. Используется в сценариях администрирования для управления доступом к разделам (ключам) реестра на локальном или […]
  • Алименты юрист москва Эта страница отображается в тех случаях, когда автоматическими системами Google регистрируются исходящие из вашей сети запросы, которые нарушают Условия использования. Страница перестанет отображаться после того, как эти запросы прекратятся. До этого момента для использования служб Google необходимо проходить проверку по слову. Услуги […]
  • П99 пдд штраф П99 пдд штраф Административное наказание является установленной государством мерой ответственности за совершение административного правонарушения и применяется в целях предупреждения совершения новых правонарушений. В области дорожного движения применяются: предупреждение, административный штраф, лишение специального права, […]
  • Коллектор 4-2-1 стингер Лада 2114 "Salavat Motorsport" › Бортжурнал › Выхлопная система "Stinger" паук 4-2-1, прямоточный резонатор "Stinger". Мой очередной рассказ посвящен о покупке и установке выхлопной системы "Stinger"паук 4-2-1 и резонатор c бочонком "Stinger" . Описание товара:Выпускной коллектор/Паук 4-2-1 "Stinger" на ВАЗ 2114.Материал: сталь 08 […]